І скільки не було б мені, чуєш, років,
Серце моє лине до батьків.
Серце моє б’ється завдяки любові, а не навпаки.
Як хочу я додому, туди,
Де молоді й щасливі батьки,
Де серце моє б’ється завдяки любові, а не навпаки.
Мам, я тут.
А тут, мамо, так холодно, буває часом холодно і так самотньо.
Дай маршрут, скажи мені, що все одно для кожного із нас все буде,
буде добре.
Я пам’ятаю дім,
Світло наших стін,
Голос, мамо, твій, відчуття обійм.
Татові пісні, навіть уві сні,
Житимуть в серцях вже моїх дітей.
Пам’ятаю все,
Навіть те, що болить,
Всі наші сварки і прощення мить.
Дякую, батьки, за життя й душу.
Рідні, бережіть себе, я прошу.
І скільки не було б мені, чуєш, років,
Серце моє лине до батьків.
Серце моє б’ється завдяки любові, а не навпаки.
Як хочу я додому, туди,
Де молоді й щасливі батьки,
Де серце моє б’ється завдяки
Любові, а не навпаки.
Там, де батьки,
Там, де батьки —
Серце моє б’ється завдяки
Любові, а не навпаки.
Там, де батьки,
Там, де батьки —
Серце моє б’ється завдяки
Любові, а не навпаки.
